Home / Ігрові механіки в ігрофікації

game-mechanics

Ігрові механіки в ігрофікації

Ігрова механіка є невід’ємною частиною ігрофікації. Давайте розберемо значення даного терміну і те, як його правильно використовувати в неігрових контекстах.


Багато авторів пропонують власне визначення цього терміна:

  • “Це процедури і правила вашої гри. Механіка описує мету вашої гри, як гравці можуть (або не можуть) її досягти, а також що відбувається, якщо вони намагаються її досягати “. Джессі Шелл: Мистецтво ігрового дизайну
  • “Механіка – це різні дії, поведінка і механізми управління, доступні гравцеві в ігровому контексті. Механіки підтримують загальну динаміку ігрового процесу “. Робін Хуніке, Марк Леблан і Роберт Зубек: публікація MDA Frame

Найкраще зрозуміти чим же є ігрова механіка, можна на прикладі звичайної відеоігри.

В класичному шутері ігровою механікою будуть: швидкість і траекторія польоту кулі, поведінка противника в разі потрапляння, маршрут вашого переміщення по карті, перемикання видів зброї, використання захисних костюмів і т.д.

Складність гри визначається її механікою. Але чим більше вона продумана (іноді – до найдрібніших деталей), тим цікавіше її проходження.

Чим є ігрова механіка в ігрофікації?

Ігрова механіка в ігрофікації – це набір правил і (або) умов, які регламентують взаємодію всередині системи. Правила обов’язково мають умови початку, опис процесу і умови завершення.
Існує кілька типів правил ігрової механіки:

  • головні – ті, які потрібно багато разів повторювати для досягнення мети. Без них неможливо просування за сценарієм;
  • основні – ті, які розширюють можливості учасника. Вони суттєво допомагають просуватися за сценарієм;
  • другорядні – ті, які доповнюють існуючі правила. Можуть бути доступні тільки після досягнення певного рівня або закриття підзавдання.

Категорії механіки

Говорячи про різні механіки, можна виділити наступні категорії:

  1. Завдання (будь-які дії, які потребують зусиль для вирішення);
  2. Шанси (випадковості, які відкривають нові можливості або мотивують діяти далі);
  3. Покрокові дії (наступний хід можливий тільки після ходу інших гравців);
  4. Змагання (протистояння між гравцями або командами, в результаті якої точно будуть визначені переможці та переможені);
  5. Нагороди (за досягнення або за окремі дії);
  6. Накопичення ресурсів (колекціонування або отримання важливих ресурсів);
  7. Зворотній зв’язок (надання інформації про успіхи гравців);
  8. Співробітництво (корисна взаємодія та взаємопідтримка заради перемоги);
  9. Стан перемоги (досягнення умови, за якої гравець або команда визнається переможцем).

Ігрова механіка і мотивація

Насправді, для більшості людей досить складно і нецікаво повторювати типові завдання:

game-maechnic-zen
Але, коли мова йде про ігрову механіку – всі з легкістю виконують дії, закладені в сценарій.

Чому?

Тому що в основі кожної дії закладена певне (навіть невелике) заохочення та установка емоційного зв’язку:

  • Збір очок і значків -> отримання нагороди;
  • Відкриття унікальних значків -> зростання лояльності гравця;
  • Збір значків і підняття позицій в дошці лідерів -> досягнення статусу;
  • Спілкування з іншими гравцями -> встановлення соціальних зв’язків.

Всі ці показники є важливими для людини, а тому, з огляду на це, набагато простіше вибудовувати ігрову механіку та створювати злагоджену систему для досягнення поставлених цілей.

Приклад ігрової механіки

Давайте розглянемо як працює ігрова механіка на конкретному прикладі.

Для цього уявімо, що Ви – менеджер з продажів великої компанії, яка працює на власній CRM-платформі.

Однією з Ваших важливих щоденних завдань є заповнення карток клієнтів (зібраних лідів) в базу даних.

Виконання такого монотонного завдання вимагає чималих зусиль над собою. Тож не дивно, що вона не викликає особливого ентузіазму ні у Вас, ні у інших менеджерів по продажах.

Тут приходить на допомогу ігрофікація.

Для цього в CRM систему додаються такі елементи як очки, значки ( “бейджи”) і “Дошка Лідерів”:

examples-badges
Далі прописується сценарій:

  1. Додавання нової інформації в картку клієнта дозволяє збирати очки;
  2. Кількість зібраних очок за певний час (або будь-яка інше умова) відкриває значок ( “бейдж”);
  3. На “Дошці Лідерів” відображається загальний рахунок змагання між менеджерами, а також зібрані ними значки.

example-leaderboard
Тепер кожен менеджер вже не просто заповнює картки клієнтів, а змагається з колегами, збираючи очки і значки. Процес стає більш динамічним і результативним.

Де ж в цьому прикладі ми бачимо ігрову механіку?

  1. Введення нової інформації в базу даних – це головна умова, повторюючи яку можна назбирати потрібну кількість очок.
  2. Збір певних значків (які даються, наприклад, за умови внесення N-полів протягом дня або після додавання унікальної інформації – варіантів може бути багато) – це основна умова. На “Дошці Лідерів” змагаються менеджери, які зібрали не тільки більше всіх очок, але і отримали унікальні бейджі.

Дану механіку можна деталізувати, додаючи другорядні умови, але для досягнення головної мети досить обмежитися двома ключовими правилами.

Механіка не повинна бути занадто простою або надто складною (інакше буде втрачено інтерес до процесу). Тому найважливішим завданням фахівця з ігрофікації є збереження балансу.

Інші елементи обов’язкові для ігрофікації, розглянемо в наступних публікаціях.